Славутич — наймолодше місто Сіверщини та й України загалом. У 1986 році його почали будувати для евакуйованих мешканців Прип’яті після аварії на Чорнобильській атомній електростанції.
У будівництві міста брали участь архітектори і будівельники з восьми союзних республік: Литви, Латвії, Естонії, Грузії, Азербайджану, Вірменії, України та Росії, що додало забудові кожного містобудівного кварталу національний колорит. Як результат, зараз місто розділене на тринадцять кварталів: Бакинський, Бєлгородський, Вільнюський, Добринінський, Єреванський, Київський, Невський (раніше Ленінградський), Московський, Ризький, Таллінський, Тбіліський, Чернігівський, Печерський, кожен з яких має свою особливу архітектуру і атмосферу.
Місцеві жителі називають Славутич екомістом: тут багато зелених насаджень, які зберегли під час будівництва, немає громадського транспорту, велодоріжки по всьому місту, багато спорткомплексів.